Супу́тниковий зв'язо́к — один з видів космічного радіозв'язку, що базується на використанні штучних супутників Землі, на яких змонтовані ретранслятори. Супутниковий зв'язок здійснюється між земними станціями, які можуть бути як стаціонарними, так і мобільними.

Оскільки супутниковий зв'язок є радіозв'язком, для передачі через супутник сигнал повинен бути промодульованим. Модуляція відбувається на земній станції. Модульований сигнал переноситься на потрібну частоту, підсилюється та надходить на передавальну антену.

Орбітальна станція (ОС) — космічний апарат, призначений для довгострокового перебування людей на навколоземної орбіті з метою проведення наукових досліджень в умовах космічного простору, розвідки, спостережень за поверхнею й атмосферою планети, астрономічних спостережень, тощо

Навігаційний супутник — штучний супутник Землі, призначений для забезпечення навігації у просторі.

Метеорологíчний супýтник — штучний супутник Землі, в програму роботи якого входить фотографування хмарності і інші спостереження за станом нижнього шару атмосфери. Метеорологічний супутник створюють для отримання з космосу метеорологічних даних про Землю, які використовуються для прогнозу погоди.

Супутники цього типу несуть на борту прилади, за допомогою яких спостерігають зокрема за температурою поверхні Землі і хмарним, сніговим і льодовим покривом. Методи отримання метеоінформації і способи її обробки за допомогою метеосупутників вивчає супутникова метеорологія.